Аналіз і класифікація відповідей учителів повинні сприяти виробленню узагальнених методичних рекомендацій, настанов щодо поліпшення викладання географії в школі, організації позакласної і виховної роботи з географії.Бесіди, коли вивчають досвід роботи окремих вчителів з метою його поширення, мають цілеспрямований характер, основні положення підкріплюються документами, методичними розробками , проведеними уроками , заняттями гуртка і т. д. Оцінюючи роботу вчителя, враховують і думку його колег, адміністрації школи. З бесід з директором чи завучем школи можна дізнатися , як ставиться до роботи вчитель, як зростає його майстерність, яку допомогу надають йому адміністрація, інші вчителі і т. д. Бесіди з учнями дають уявлення про інтерес їх до предмета, якість знань, читання ними географічної літератури, а також їхні враження від екскурсій , гурткової роботи. Для того, щоб мати загальне уявлення географічної літератури в школі, доцільно ознайомитися з фондом книг, бібліотеки смаками й інтересами учнів різних класів. Цікавий матеріал для дослідника виховної і позакласної роботи з географії можуть дати бесіди з педагогами організаторами та батьками учнів. Експеримент. У методичних дослідженнях —- це науково організоване дослідження навчання з метою перевірки правильності наукової гіпотези, сформульованої дослідником. Його поділяють на природний і лабораторний. Природний експеримент проводять у звичній для учнів обстановці — в класній кімнаті або географічному кабінеті — з метою перевірки ефективності нового методу або прийому, що висувається дослідником, порівняння ефективності різних методів і прийомів, перевірки якості нових програм, навчальних програм і підручників. Для проведення природного експерименту виділяють , як мінімум два паралельних, рівноцінних за успішністю і рівнем загального розвитку учнів класи. Один з них експериментальний, другий – контрольний. Після завершення експерименту порівнюють знання учнів, їхні уміння і навички, роблять відповідні наукові висновки, розробляють практичні рекомендації.Для перевірки документації , завдань експерименту і методики його проведення проводять пробний експеримент, а потім вже після внесення відповідних змін й удосконалення методики ставлять порівняння. Порівняння результатів кількох експериментів дає змогу зробити об’єктивні висновки . Лабораторний експеримент проводять у спеціально обладнаному приміщенні. Його мета – з’ясувати, чому під час природного експерименту ті або інші знання , уміння і навички важко засвоюються учнями, чому трапляються в їхніх відповідях помилки, неточності. Під час лабораторного експерименту вдаються до різних методів: бесіди, контрольних завдань ( письмових, усних робіт з картою) та ін. Лабораторний експеримент може передувати природному. Він має уточнити методику і доцільність його проведення. Тривалі експериментальні заняття проводять, апробуючи нові навчальні посібники, засоби унаочнення і т. д. В таких випадках виділяють експериментальні класи або школи. У програмі педагогічних досліджень є різні види експерименту, серед них констатуючий , навчальний (формуючий) і виховний. Мета констатуючого експерименту — зафіксувати рівень діяльності, знань, умінь учнів. Його проводять на початку і в кінці методичного дослідження. Навчальний експеримент має показати ефективність нового способу, прийому. Виховний експеримент має показати переваги конкретних прийомів роботи на уроках географії або в позакласній роботі. Етапи експерименту – лабораторний – груповий – масовий.Педагогічні експерименти орієнтовно мають таку схему : 1) постановка завдання і гіпотеза ; 2) мета; 3) місце, час проведення експерименту, його обсяг; 4) характеристика експериментальних і контрольних класів ( груп) ; 5) матеріали, що використовуються під час експерименту; 6) методика проведення експерименту; 7) опис додаткових заходів і прийомів, що можуть вплинути на результати експерименту; 8) методика спостереження за ходом експерименту ; 9) методика інтерпретації експерименту Практика показує, що навчальний експеримент здійснити значно легше , ніж виховний ,оскільки охарактеризувати якісні та кількісні сторони виховного впливу в ході експерименту визначити результати цього впливу надзвичайно складно. Значення педагогічного експерименту в методичних дослідженнях виняткове. Він дає змогу зібрати більш точні і достовірні дані , на основі яких роблять науково обгрунтовані висновки і дають конкретні практичні рекомендації , спрямовані на підвищення навчально – виховної роботи з географії. Математично – статистичні методи . Описові методи педагогічних досліджень доповнюються і конкретизуються різними статистичними даними. Завдяки впровадженню педагогічних досліджень доповнюються і конкретизуються різними статистичними даними . Завдяки впровадженню в педагогічні дослідження математично – статистичних методів , дістають кількісні характеристики якісних аспектів явища. У науці не можна здобути об’єктивні дані без точних критеріїв, вимірювань, порівнянь і всебічного аналізу кількісних та якісних аспектів . Тому в сучасних педагогічних дослідженнях широко використовуються методи точного визначення досліджуваних явищ. Серед них важливе місце посідають статистичні .Статистика не розкриває суті явищ, вона лише фіксує вірогідні відмінності між двома досліджуваними явищами , не пояснюючи причин цих відмінностей. Явища у статистиці розглядаються лише як складові сукупності , ознаки яких є засобом для характеристики даної сукупності , ознаки яких є засобом для характеристики даної сукупності. Основне завдання статистичного методу відшукати, зареєструвати і виміряти ознаки певних педагогічних явищ , а далі на основі здобутих даних дати кількісну оцінку сукупності як цілого. Так, за допомогою контрольних робіт з географії певною системою оцінок визначають рівень знань кожного учня як елемента сукупності (класу) і на їхній основі — середній рівень знань цієї сукупності ( паралельних класів). Статистичний метод дослідження застосовують під час спостережень певних явищ у процесі роботи учнів для зведення здобутих числових даних , визначення основних напрямків , узагальнення і розробки їх , а також для аналізу та інтерпретації даних , визначення основних напрямів підвищення ефективності роботи вчителів географії .Якісний і кількісний аналіз результатів дослідження дає змогу розкривати закономірності , зв’язки і залежності досліджуваних явищ у процесі навчальної і пізнавальної роботи вчителя і учнів. Досягнення науково- технічної революції істотно позначилися на експериментальній роботі з методики географії . Впровадження в практику методичних досліджень електронно – обчислювальних машин дає змогу охопити експериментом дуже велику кількість учнів (500 – 600 класів) , швидко і якісно обробити інформацію і зробити об’єктивні висновки , на основі яких можна давати методичні рекомендації , спрямовані на підвищення ефективності навчального процесу , якості знань учнів тощо. Метод ідеологічної оцінки дає змогу оцінити виховну роботу вчителя в процесі вивчення учнів географії та визначити якість позакласної роботи з предмета, виявити , як ця робота впливає на внутрішнє зростання і морально – етичну вихованість учнів. Ефективність цієї роботи досліджують переважно традиційними науково – педагогічними методами : спостереження за діяльністю учнів , бесідами з ними і т. д. За цим методом можна виявити ставлення учнів до подій суспільного життя , уміння оцінювати їх. Теоретична обробка педагогічних фактів , добутих під час дослідження — це найважливіший, заключний етап. Зібрані і навіть попередньо оброблені , але розрізнені педагогічні факти ще не дають змогу досліднику зробити правильні наукові висновки. Дослідник має зробити глибокий , всебічний аналіз фактів , дати оцінку їм, провести узагальнення і на цій основі встановити закономірності між формами навчання і виховання та якістю знань, умінь і навичок учнів.Первинна обробка матеріалів здійснюється поступово в міру завершення окремих стадій експерименту . Вона полягає в обробці результатів контрольних робіт , опрацюванні протоколів обговорення уроків, записів спостерігача на уроках , відео- та аудіозаписах , протоколів бесід з учителями , учнями, працівниками школи , батьками, планів уроків учителя , зошитів учнів і тому подібне. Всі ці матеріали систематизують , щоб мати відповіді на різні запитання , передбачені експериментом. Потім дослідник глибоко вивчає їх і оцінює з погляду достовірності і значущості зібраних даних з досліджуваної проблеми. Достовірність і точність перевіряють зіставленням даних, добутих з різних джерел або однакових , але за ряд років. Дані власних досліджень перевірити , зіставляючи з даними методичних спостережень інших осіб. У методичних дослідженнях важливу роль відіграє встановлення типовості добутих фактів, яку перевіряють на основі повторюваності їх у досвіді багатьох учителів . Дуже важливою є перевірка типовості показників стану знань , умінь і навичок учнів. Вона забезпечується масовістю деяких з них, , які відбивають стан знань , умінь і навичок учнів з даної теми, за чверть, за рік або і за ряд років. Фронтальні перевірки , здійснені в тих самих школах через певні проміжки часу дають змогу виявити зрушення в роботі вчителя , виправлення ним виявлених недоліків , ліквідувати причини їх виникнення.Останніми роками деякі методисти почали здійснювати методичні дослідження , застосовуючи аналіз відповідей за елементами знань , наприклад, за кількістю ознак понять. Такий аналіз дає змогу поєднати в одній таблиці кількісну і якісну характеристику добутих результатів. Якісний і кількісний аналіз результатів засвоєння знань , умінь і навичок з географії допомагає розкрити закономірні зв’язки між характером засвоєння цих знань і способом навчання , які застосовувалися при формуванні цих знань. Методика педагогічних досліджень розвивається, удосконалюється , збагачується новими способами і прийомами добування і обробки даних.
