Cимон Петлюра – символ боротьби за українську державу

Симон Петлюра народився 10 травня 1879 р. у м. Полтаві в родині Василя й Ольги (уродженою Марченко) Петлюр, полтавських міщан козацького походження. Початкову освіту отримав у церковно – приходській школі, а з 1895 р. навчався у Полтавській Духовній Семінарії. Тут у 1898 р. увійшов до таємного українського товариства , за що в 1901 р. був виключений із семінарії . З 1900 р. Симон Васильович – активний член громади , що стала ядром Революційної Української Партіїї (РУП) у Полтаві. 1902 р. почав співробітництво із “Літературно – науковим вісником” і восени того ж року, відчуваючи загрозу арешту , виїхав на Кубань до Катеринограду , де спочатку вчителював , а потім під керівництвом Ф. Щербини працював над архівами Кубанського Війська. Як активний діяч Чорноморської Вільної Громади , що була філією РУП, та автор публікацій у закордонних виданнях партії (“Добра Новина”, “Праця”) у грудні 1903 р. був заарештований . У березні 1904 р. звільнений “на поруки” і повернувся до Києва. Восени цього ж року для партійно – організаційної праці й участі в редагуванні органу РУП “Селянин” виїжджає до Львова . Вкінці 1905 р. після амністії повернувся до Києва. На початку 1906 р. ще раз відвідав Львів як делегат утвореної з РУП Української соціал – демократичної робітничої партії (УСДРП), був учасником з”їзду галицької Української соціал – демократичної партії (УСДРП), та вже у січні того ж року виїхав до Петербурга , щоб разом з П. Понятенком і М. Поршем редагувати місячник соціал – демократичного напряму “Вільна Україна” , але в липні 1906 р. повернувся до Києва , де спершу працював секретарем у газеті “Рада” , а в 1907 – 1908 р.р. – співредактором органу УСДРП “Слово”. Одночасно він співпрацював із науковим журналом “Україна”. 1909 р. С. Петлюра оселився в Москві . Щоб заробити на життя , працював бухгалтером. Тут одружується з Ольгою Більською , яка народжує йому доньку Лесю. З 1912 р. С. Петлюра спільно з О. Саліковським трудиться над підготовкою до друку журналу “Украинская жизнь” , що побачив світ на початку 1917 р. Протягом 1916 – 1917 р.р. у “Союз Земстві” обіймає посаду заступника уповноваженого “Союзу” на Західному фронті. Ставши головою Українського військового комітету Західного фронту , С. Петлюра був делегований на перший Всеукраїнський військовий з”їзд , що відбувся 18- 21 травня 1917 р. у м. Києві . Тут його обирають головою Українського Генерального Військового Комітету , а після утворення першого уряду УНР — Генерального Секретаріату Центральної Ради (28 червня 1917 р.) – першим Генеральним секретарем військових справ. У цей час Симон Васильович всю енергію спрямовує на створення українських збройних сил , бореться з неприхильним ставленням до них деяких членів Центральної Ради відкритим опором російських сил.

Залишити відповідь