Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновлення змісту освіти , а й адекватних методів та технологій навчання. Але зміст та методика викладання будь-якого предмета мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів .
Ось характеристика предметного арсеналу шодо формування компетентностей
учителями математики.
Соціальна компетентність.
● Вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний пошук розв’язку.
● Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв’язання задач.
● Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.
● Розв’язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв’язування.
● Залучення дітей до роботи в групах. Обов’язкова умова- врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .
● Надання учням можливості виявлення ініціативи.
● Практикування доручень учням ( наприклад : „ відповідальний за наочність” , „ консультант ” тощо .
● Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів .
● Залучення дітей до самоврядування .
Полікультурна компетентність.
● Використання інформації з історії математичних відкриттів.
● Використання художньої літератури в процесі викладання математики.
● Розв’язання задач історико-культурного змісту.
● Розв’язання задач екологічного змісту .
● Характеристика внеску в науку вчених різних національностей.
● Наголошення на внеску в розвиток науки українських математеків.
● Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.
Комунікативна компетентність.
● Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
● Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
● Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень та зауважень до неї .
● Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
● Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.
● Організація групової роботи .
● Проведення нестандартних уроків , уроків-змагань , КВК.
● Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .
● Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.
Інформаційна компетентність.
● Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики. ● Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.
● Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання навчальних програм з математики.
● Використання малюнків , таблиць , схем , як джерел інформації, та передбачення складання схем , таблиць , планів , опорних конспектів , як результату роботи учнів з інформацією.
● Випуск шкільних газет , створення інформаційних сторінок у класних куточках.
Компетентність самоосвіти і саморозвитку.
● Написання учнями повідомлень , рефератів , самостійних творчих робіт.
● Використання випереджальних завдань , що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.
● Залучення учнів до творчих виставок .
● Залучення учнів до роботи в МАН.
● Консультування учнів з питань самоосвіти .
● Організація інтелектуальних конкурсів , ігор , предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.
● Використання інтенсивних завдань з предмету , які передбачають пояснення учнями певних питань.
● Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.
● Залучення учнів до роботи консультантами , що підтримує їх самоосвітній тонус.
Компетентність продуктивної творчої діяльності.
● Забезпечення високого наукового рівня викладання математики .
● Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя .
● Розв’язування задач та прикладів різними способами , використання задач підвищеної складності.
● Складання та розв’язування учнями тестів , задач , кросвордів тощо.
● Залучення учнів до участі в конкурсах „ Кенгуру ” ,„ Золотий ключик ” тощо. Залучення учнів до участі в олімпіадах , МАН , у роботі заочних фізико-математичних шкіл.
Математика не існує у безповітряному просторі, математичні поняття, аксіоми, теореми мають своїм витоком реальність і своєю метою мають дослідження реальності за допомогою математичного моделювання.
Викладання математики має відбивати діалектику пізнання дійсності і побудови самих математичних теорій на основі практики.
Саме тому свою роботу вчитель математики здійснює відповідно до вимог сьогодення, тому актуальним буде формування математичних компетентностей школярів на основі принципів історизму та прикладної спрямованості.
Головне завдання вчителя — розвиток здібностей і навичок учнів, підвищення престижу знань, формування математичних компетентностей, вміле використання випускниками школи набутих у процесі навчання вмінь і практичних навичок у повсякденному житті. Вчитель повинен знайти шлях до особистості учнів через звернення до їх життєвого досвіду, через підбір задач прикладного змісту , через використання історичного матеріалу, що викликає інтерес учнів до предмета, формує у них певні компетентності.