Методи навчання, про які має знати кожний викладач: Класифікація методів навчання
Метод навчання – це спосіб спрямованої, упорядкованої взаємодії учителів та учнів, спрямованої на досягнення поставлених школою цілей.
Класифікація методів навчання
Станом на сьогодні у шкільній педагогічній практиці можна спостерігати, що способи взаємодії вчителів та учнів на уроці дуже різні, відповідно до цього існує велика кількість методів навчання та їх класифікацій.
Джерело знань – основний критерій, що дає підстави для групування методів та їх розрізнення. Серед них основні – наочні, словесні та практичні методи.
Мета словесного методу: повідомлення, інформування навчального матеріалу. Переваги словесних методів:
Інформативність;
Забезпечення пізнавальної діяльності слухачів;
Вплив на емоційну та інтелектуальну сфери учнів одночасно;
Виховний аспект;
Демонстрування культури мовлення учителя.
До словесних методів зараховуємо: розповідь, інструктаж, бесіда, пояснення, дискусія, диспут, лекція, робота з підручниками й посібниками.
Демонстрування, ілюстрування, самостійне спостереження – належать до наочних методів навчання.
Серед практичних методів навчання вирізняють наступні: вправи, лабораторні та дослідні роботи.
Активні методи навчання
Поняття «активні» методи навчання створено на противагу традиційним, коли учні під час здобування знань були пасивними слухачами. Методи активного навчання створено задля забезпечення кращих результатів в оволодінні фахових вмінь учнів/студентів. Діяльність того, хто навчається є продуктивною, пошуковою й креативною.
Активні методи навчання поєднують як індивідуальну, так і колективну форми засвоєння знань, умінь та навичок. Ефективними є наступні методи: дидактичні ігри, навчання за алгоритмом, розв’язування проблемних задач, аналіз різних ситуацій.
Особливості методів активного навчання:
Вимушена активізація інтелектуальних здібностей того, хто навчається.
Довготривалість. Порівняно з тим, хто навчає (викладач, учитель) учень, який вчиться, витрачає на навчання більше часу.
Самостійність того, хто навчається, виявляється в прийнятті рішень.
Методи активного навчання поділяють на імітаційні та не імітаційні.
Імітаційні методи – неігрові, до них належать: аналіз конкретної ситуації та імітаційні вправи; ігрові методи – ігрове проєктування, розігрування ролей, ділова гра).
Неімітаційні з традиційними формами навчання: проблемна лекція, лабораторна робота, практичне заняття, семінар, дипломна й курсова роботи, науково-практична конференція, групова консультація, науково-дослідна робота та ін.
Інтерактивні методи навчання
Інтерактивне навчання є такою формою організації навчання, яка дозволяє учням та вчителю в процесі навчання спілкуватися, обмінюватися думками, досвідом, виконувати спільну роботу, досягати спільного результату. Такий спосіб навчання передбачає залучення учнів та вчителя до спільної навчальної діяльності на рівноправних позиціях.
Функціонування такої форми навчання передбачає необхідність застосування інтерактивних методів. Умовно їх можна поділити на такі види:
Методи, які спрямовані на розвиток критичного мислення, його активізацію, на розвиток умінь учнів здійснювати аналіз, на оцінюваннях й узагальненнях фактів (SWOT-аналіз, мозковий штурм, пітчинг, ПНЦ та ін.).
Методи, котрі зосереджені на формування відповідальності, прийнятті рішень, проведенню й оцінювані вибору; що навчають усвідомлювати наслідки (методи дискусії, «дерево прийняття рішень», дебати, дискусія на бали, «критерійний покер», «шість капелюхів», проєкт, робота в групах).
Методи спрямовані на розвиток в учнів уяви, розвитку емоцій та переживань, а також такі, що спонукають до дій (ментальні мапи, рольові ігри, «асоціативні кущі», драма, моделювання).
Застосування інтерактивних методів навчання може відбуватися на різних етапах уроку.
SWOT – аналіз. Основою методу є чотири опорних слова абревіатури, на яких він базується – strengths – сильні, weaknesses – слабкі, opportunities – можливості та threats – загрози. Згаданий метод дає змогу візуально представити інформацію, здійснити аналіз сильних і слабких сторін, визначитися із конкурентними перевагами.
Мозковий штурм – це метод, котрий ґрунтується на швидких і лаконічних відповідях учасників. Організовується наступним чином: обрану проблему занотовують на дошці чи папері, щоб запис був перед очима. Усі учасники пропонують ідеї стосовно рішення проблеми, а потім думки записують на дошці. Насамкінець відбувається загальний аналіз.
«Шість капелюхів». Суть методу: учнів ділять на групи (або за малої кількості учасників кожному дають по одній ролі). Кожна група чи учасник отримує «капелюха» із певним кольором. Білий капелюх – учасники представляють ситуацію лише у фактах та цифрах. Команда «жовтого капелюха» отримує запитання, над яким розмірковує. Червоний капелюх – учасники повинні представити емоційний аспект або ж ключовий момент, що безпосередньо стосується теми. Зелений капелюх – учасники розмірковують щодо позитивних моментів заданої теми. Синій капелюх – учасники узагальнюють усе сказане, підбиваючи підсумки.
«Асоціативний кущ». Доречно застосовувати цей метод на етапі актуалізації знань, під час перевірки домашнього завдання, у ході подавання нового матеріалу або на етапі закріплення.
Організовується наступними етапами:
Спочатку записати головне слово чи словосполучення.
Записати слова та фрази, які спадають на думку учня з обраної теми;
Коли всі ідеї записані, тоді варто установити зв’язки між поняттями.
Наступний метод – «Навчаючи – учусь» (інші його назви – «Броунівський рух», «Кожен учить кожного»). Суть методу: для початку вчитель роздає завдання, а учні протягом кількох хвилин ознайомлюються з інформацію із роздруківок, наступним етапом є перевірка вчителем того, чи розуміють учні прочитане. Далі учитель скеровує учнів на те, щоби вони ходили класом, ознайомлюючи інших зі своєю інформацією. Основне правило для учнів: учень може одночасно навчати лише когось одного. Таким чином, кожен ділиться своєю інформацією, а натомість дізнається від інших нову.
Інноваційні методи навчання
До категорії інноваційних технологій навчання належать традиційні та новітні методи навчання, методичні напрацювання сучасних педагогів.
Гейміфікація – використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті для залучення користувачів до вирішення проблем. Ця технологія закликає до експериментів і дискусій.
Проєктні роботи. Навчальний проєкт передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників (застосування учнями знань та навичок для розв’язання проблем сьогодення, підвишення їхнього рівня відповідальності при виконанні роботи).
Інформаційно-комунікаційні технології навчання. Сюди належать роботи з інтерактивними картами, з пошук інформації у віртуальних словниках, робота з різними застосунками, сучасними програмами.
Інтегровані методи навчання. Уроки подібного формату надзвичайно багато: урок-вистава, урок-літературна кав’ярня, урок-інсценування, заняття-експеримент, урок-аукціон, заняття-подорож, урок-суд, урок-ділова зустріч і подібні.
Інноваційні (новітні) форми роботи з інформацією, її структуруванням (ментальні мапи, скрайбінг, сторітелінг, портфоліо, відеоогляд.
Практичні методи навчання
Практичні методи спрямовані на те, щоб дати змогу учням застосувати набуті знання на практиці, переконатися в достовірності теоретичних знань, на можливість експериментувати.
Практичні методи скеровують учня чи студента на пошук, на самостійне рішення поставлених задач, окрім того вони розвивають уважність та спостережливість.
Метод вправ. Їх застосовують з метою багаторазового виконання різноманітних завдань для відпрацювання практичних навичок. Види вправ: усні, письмові, технічні, графічні, за метою – вступні, тренувальні, пробні, творчі.
Лабораторні роботи виконують з учнями для того, щоб провести досліди, при експериментуванні, при вивченні законів чи певних явищ, при підтвердженні чи спростуванні певних тверджень або ж при самостійних роботах.
Практичні роботи. Є видом активної самостійної роботи студентів чи учнів, що проводиться із застосуванням різноманітних методів, матеріалів, інструментів, приладів.
Наочний метод навчання
З-поміж усіх методів наочний є найбільш ефективним, що зумовлено фізіологією людської пам’яті – здатністю запам’ятати близько 80-ти % побаченого, оскільки побачене впливає на емоційно-чуттєву складову людини, підвищуючи ефективність навчання. Принцип наочності розробив педагог Я.А.Коменський, вважаючи цей метод основним у дидактиці.
Перевагами цього методу є наступне:
Навчальна інформація подається візуально, а не лише теоретично.
Ефективність навчання підвищується за рахунок легкості сприйняття й засвоєння матеріалу.
Позитивний вплив на психіку учня/ студента, її активізація, мобілізація.
Тренування уяви.
Зменшення втомлюваності за рахунок доступності.
До наочних методів зараховують ілюстрацію, демонстрацію та спостереження.
До ілюстративних методів, що представляють символічність і статичність матеріалів, зараховують: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки, карти, ментальні мапи, зображення, портрети, світлини.
Демонстрація передбачає показ наочності в динаміці, у дії:
Креслення на дошці.
Проведення експериментів з фізики чи хімії.
Показ фільмів, діафільмів, кінофрагментів.
Показ слайдів з презентації.
Серед нових методів варто згадати: стрічки новин, інстаграм-стрічка, комікси, віртуальні екскурсії, квести, ребуси, пазли, кросворди, меми, гіфки, інтерактивні карти, ментальні мапи.
Позитивні моменти у застосуванні наочного методу:
Можливість не лише почути про конкретні речі, явища, а й побачити їх.
Можливість здійснювати порівняння й аналіз різних явищ.
Методи дистанційного навчання
У форматі дистанційного навчання форми подачі матеріалу можуть бути в асинхронному (опрацювання матеріалу студентом чи учнем відбувається без участі викладача в довільному порядку) та синхронному форматах (в режимі реального часу).
В асинхронному режимі можна використовувати різні форми навчання, а саме: інструменти Google, веб-сайти (розробка власного сайту на відповідних платформах), навчальні платформи (Нова Школа, Matific), відеоуроки, онлайн тестування (Всеосвіта, На урок, Google Forms), інтерактивні дошки (наприклад, Padlet).
У синхронному режимі засоби викладу матеріалу можуть мати різний характер використання.
Найперше варто згадати відеоконференції. Відеозустріч відбувається через платформи Meet, Zoom, Discord, Skype, FreeConferenceCall та інші. Зустріч організовується через заздалегідь створене покликання або через QR code. У такому форматі можна проводити також олайн-дискусії, онлайн-опитування та онлайн-консультації.
Наступним є стріммінг через YouTube або Twich.
Робота в месенджерах. Найчастіше це онлайн-спілкування. Можна використовувати чати й спільноти. Їх використовують не лише для поінформування учнів стосовно домашнього завдання, а й для консультування учнів/студентів, при проведенні опитувань.
Запис навчальних відео (скринкасти, відеосупровід, відеоурок). Скринкаст. Запис відеоконференцій можна здійснювати через (Loom, OBS Studio, CamStudio, Bandicam).
Тренажери для самостійної роботи учнів, студентів. Тестування можна проводити через Google Форми, LearningApps ClassTimе, платформи Всеосвіта, На урок.
Проєктна діяльність учнів (зазвичай це Google Презентації).
Квізи, вікторини можна проводити через Kahoot, myQuiz, Quiziz.
У ході онлайн-навчання ефективними методами й прийомами можуть бути:
Квести;
Онлайн-скетчі та колажі;
Інтерактивні лекції;
Віртуальні портфоліо й лепбуки;
«Намистини» у формі челенджу;
Графічні або ж технічні вправи із застосуванням інтернет-ресурсів;
«Мікрофон» з онлайн-модератором;
Гейміфікація;
Глосарії-хештеги.