Астрономія – давньогрецьке слово, яке
складається з двох слів: αστρον (астрон) –
зоря, νομος (номос) – закон, звичай, тобто
«астрономія» означає “закони зірок”.
У сучасному розумінні астрономія – це
наука про рухи, будову і розвиток небесних
світил (космічних тіл), їхніх систем і
Всесвіту в цілому. Отож астрономія вивчає
тіла Сонячної системи, зорі, міжзоряне
середовище, нашу Галактику, інші
галактики, тощо.
Методи астрономії дуже різноманітні: одні
застосовуються для визначення положень
об’єктів на небесній сфері, інші – для
вивчення просторових рухів або для визначення будови небесних тіл та їхніх систем, фізичних
характеристик тощо. Проте основним методом досліджень у астрономії є спостереження. Усі
відомі досі характеристики небесних тіл та їхніх систем, їхні рухи у просторі, відстані до них і
т.п. астрономи визначили лише із дослідження потоків елекромагнітних хвиль від них. В
астрономії неможливо поставити експеримент у його фізичному значенні, тобто для перевірки
тієї чи іншої властивості фізичної системи, для відтворення закономірностей перебігу
фізичного явища і т.п. Проте термін “експеримент” також зустрічається в астрономічному
обігу, особливо часто останнім часом, зокрема, при використанні космічних методів
досліджень астрономічних об’єктів. Але тут цей термін означає лише випробування тієї чи
іншої методики дослідження, перевірку дієздатності та ефективності методу вимірювань тої
чи іншої величини, інструменту тощо.
Астрономія має дуже давню історію. Існують записи про спостереження астрономічних
явищ, які було зроблено ще 5 тисяч років тому. Найпершими засобами для спостережень були
людські очі та найпростіші кутомірні інструменти, а об’єктами – Сонце, Місяць, найяскравіші
зорі та їхні скупчення, туманності, найближчі до Сонця планети (Меркурій, Венера, Марс,
Юпітер і Сатурн) та іноді яскраві комети, а ще метеори й боліди. З розвитком людської
цивілізації, а також астрономії як однієї з наук, збагачувався арсенал засобів спостережень,
коло доступних для спостережень та досліджень небесних тіл розширювалось, що сприяло
поглибленню уявлень про фізичні закони, які визначають будову та характеристики небесних
тіл, їхній рух та розвиток.