Блог

В українській мові існує велика кількість слів для опису природних явищ, але деякі з них з часом набувають статусу небажаних або запозичених , що стирає межі правильного вживання . Слово “ливень” є яскравим прикладом такого терміна, який сьогодні рекомендують замінювати нормативними відповідниками . Натомість для позначення сильного , рясного дощу словники та лінгвістичні ресурси однозначно пропонують вживати слово “злива”. Знання цих тонкощів допомагає не лише дотримуватися чистоти мови, але й повною мірою використовувати її багатство та різноманітність . Згідно з сучасними нормами української мови та рекомендаціями ресурсу “Slovnyk.me” , слово “ливень” доцільно вважати росіянізмом, особливо в офіційному та метеорологічному вжитку , де воно не використовується як термін. Лінгвістичні джерела наполягають на використанні слова “злива” як нормативного позначення для сильного та рясного дощу. Саме “злива” є терміном ,який чітко позначає це метеорологічне явище у словниках. Водночас в українській мові збереглося чимало колоритних діалектичних варіантів та синонімів, які влучно описують потужний дощ, збагачуючи мову. Серед цих регіональних назв можна зустріти такі слова: !хлющ; !хляпавка; !залива; !проливень; !хвища (сильний дощ із вітром) ; !плова (сильний дощ із бурею) . Слово “ливень” має глибоке слов’янське походження , що пояснює його схожість із коренями в українській мові. Наприклад, в українській мові існує низка спільнокореневих слів, як -от лити, розлити , поливати , виливати та інші. Це вказує на те, що раніше “ливень” міг використовуватися ширше або належати до спільних слов’янських лексем. Ресурс “Горох” наводить приклади використання слова “ливень” у літературі ХІХ століття. Наприклад, класики, як-от Панас Мирний та Євген Пашковський , вживали це слово у своїх творах. Це свідчить , що певний час слова “ливень” та “злива” могли вживатися спільно , що підтверджує його слов’янський корінь та історичну присутність у мові. Словник української мови пропонує великий синонімічний ряд до слова ” злива” , що дозволяє точно та образно описати явище сильного дощу. Окрім діалектизмів , до синонімів входять : злива, потік, хлющ, хлюща, хляка, хляга, хлякоза. Для опису інтенсивності дощу існують також описові конструкції : проливний дощ, заливний дощ, ливний дощ, сильний дощ, рясний дощ. У розмовній мові часто використовують яскраві метафоричні звороти , як – от “ллє як з відра” чи “ллє як з цебра”, що найкраще передають нестримну силу природного явища.