Рубрика педагога. Вивчення історії. Загальна класифікація умінь

Які вміння формуються в процесі навчання? Формування
уміння планування навчальної праці відбувається за таким порядком:
усвідомлення навчального завдання; визначення мети; вибір раціонального й оптимального шляху її досягнення; визначення послідовності та тривалості етапів діяльності; побудова моделі (алгоритму)
діяльності; планування на день, тиждень, місяць. Уміння організації
своєї навчальної діяльності передбачає виконання таких дій:
організація робочого місця в класі – наявність і стан навчальних
засобів, їх раціональне розміщення, створення сприятливих санітарногігієнічних умов; організація режиму роботи; організація домашньої самостійної роботи, визначення порядку і способів розумових дій.
Уміння сприйняття інформації, робота з різними джерелами інформації (комунікативні): читання, робота з книгою, конспектування; бібліографічний пошук, робота з довідниками, словниками; слухання, запис почутого; уважне сприйняття інформації, управління увагою; спостереження; запам’ятовування; уміння роботи з комп’ютером. Уміння розумової діяльності: осмислення навчального матеріалу, виділення головного; аналіз і синтез; абстрагування і конкретизація; індукція-дедукція; класифікація, узагальнення, систематизація доказів; побудова розповіді, відповіді, доповіді, аргументація;
формулювання висновків; написання історичних творів; вирішення
проблемних задач. Уміння оцінки й осмислення наслідків своїх дій: самоконтроль і взаємоконтроль результатів навчальної діяльності; оцінка правильності викладу, рішення; оцінка різних сторін явищ:
економічної, екологічної, естетичної, етичної; уміння перевірити правильність і глибину теоретичних знань, практичних навичок; рефлексивний аналіз. Для засвоєння історичних знань учням необхідно оволодіти також деякими специфічними вміннями, а саме: оцінювати історичні події, факти, діяльність видатних осіб, керуючись при цьому національними інтересами та загальнолюдськими цінностями. Формування вмінь проходить через ряд етапів. На початковому
етапі школярі вперше отримують знання про нові для них способи
навчальної діяльності: а) про її мету; б) про зміст способів навчальної
роботи, про порядок її виконання. Узагальнені знання про способи
діяльності часто фіксуються у вигляді пам’яток, логічних схем із
переліком необхідних для виконання дій. На проміжному етапі
знайомий прийом навчальної роботи знаходить застосування в нових
умовах: за умови засвоєння якісно нового історичного матеріалу або
джерела знань, якщо перед учнями ставляться принципово нові
завдання. На завершальному етапі засвоюють усі дії, що складають
спосіб діяльності, внаслідок їх багаторазового повторення і свідомого застосування під час роботи над історичним матеріалом більш складного характеру (наприклад, порівняння предметів матеріальної
культури, потім окремих однорідних подій, суспільних явищ,
тривалих у часі процесів). Окремі вміння можуть бути засвоєні впродовж одного навчального року (наприклад, застосовувати «зворотній відлік часу» – до Різдва Христова, складати хронологічну чи
синхроністичну таблицю). Формування інших умінь (виділяти головне і суттєве, складати план, конспект тощо) вимагає тривалого часу. Оволодіння навчальними навичками є запорукою формування в
учнів якостей успішної людини. Тому учням варто ознайомитися
також із пам’яткою «Золоті правила уроку»: знання здобувай переважно на уроці; не можна залишати нічого не зрозумілого, недовивченого на уроці; на уроці має бути повне напруження сил і
концентрація уваги; розвивай на уроці мислення, пам’ять, спостережливість, уміння конспектувати; будь самостійним, не заучуй, а відкривай для себе нові істини; не втрачай на уроках жодної
хвилини, втрачені хвилини спричиняють втрату годин, днів, місяців,
років; оволодівай знаннями, це зробить тебе сильним, впевненим у
собі, здатним долати значні перешкоди.

Залишити відповідь