Війна — це стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, але й для дітей. Відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичних рутин, постійні зміни та рух — усе це може злякати дитину, викликати нерозуміння і дискомфорт. Основне, що потрібно пам’ятати — якщо батьки поруч і здорові, вони можуть надати дитині психологічну підтримку.
● Обіймайте, пояснюйте, відволікайте — це основні способи підтримати дитину. Пам’ятайте головне правило: спокійні батьки — спокійні діти.
● Не забувайте піклуватися про себе: сон, їжа та спілкування важливі. .
● Якщо ви плачете разом із дитиною, не треба казати, що мамі чи тату щось потрапило в око. Вам потрібно пояснювати свою поведінку відповідно віку дитини. Скажіть: «Мені сумно, я засмучена. Мамі треба зараз трохи посумувати. Якщо хочеш, обійми мене. Якщо ні, іди пограй». Дитині необхідно розуміти, що в мама і тата бувають різні емоції, і це нормально.
5 корисних порад: як допомогти дітям почуватися більш захищеними у надзвичайній ситуації:
● Продовжуйте огортати дитину любов’ю і доглядом.
● Діти молодшого віку відчувають захист і батьківську любов через тактильний контакт, коли їх ніжно обіймають, читають разом або допомагають заснути.
● Якомога більше зберігайте щоденну рутину.
● Якщо ваша дитина не слухає, пам’ятайте, що таким чином вона намагається висловити ті почуття, що неспроможна висловити, і спробуйте контролювати своє роздратування.
● Також не забувайте піклуватися про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі почуваєтеся погано.
Поради батькам
У стані стресу дуже складно звертати увагу на потреби дитини, тож намагайтеся підтримувати якомога кращий баланс для її підтримки. Ось декілька порад батькам:
● Думайте про майбутнє, а не минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте з важливими людьми, що ви зробите першим після настання миру. Такі міркування і розмови надихають і стабілізують.
● Позбавтеся почуття вини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося або що ви зробили щось не так. Ви зробили все, що в той час могли. Крапка.
● Пробуйте їсти і спати. Якщо їжа доступна, їжте як завжди, а не просто пробуйте нагодувати дитину. Пробуйте спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан — гарантія безпеки вашої дитини.
● Попросіть допомогу. Якщо вам потрібна допомога або підтримка, попросить її. Просити допомогу не соромно.
● Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, говоріть про свої емоції та досвід. Зателефонуйте родині. Просте «Як ти?» може надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.