24 жовтня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Музейна педагогіка в контексті сучасних інновацій в освіті». Захід об’єднав близько 50 фахівців музейної та педагогічної справи з України та з-закордону – музейників, кураторів виставок, аніматорів, методистів, вчителів, науковців та викладачів закладів вищої освіти.
Метою конференції став аналіз застосування сучасних освітніх інновацій у просторі музею у контексті розвитку наукового знання, актуальних педагогічних технологій, різноманітних просвітницьких програм та культурних практик. Пріоритетом також стало обговорення перспектив інтеграції STEM/STEAM-освіти із сучасними трендами «суспільства знань» та перспектив її розвитку в Україні та світі.
Конференцію організував Львівський національний університет імені Івана Франка у партнерстві з Національною академією педагогічних наук України, Національним центром «Мала академія наук Україна», Ягеллонським університетом (Польща), Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), Пряшівським університетом (Словаччина), Лейденським університетом (Нідерланди), Патрським університетом (Греція), Університетом Західної Аттіки (Греція), Центральним Південним університетом (Китай), Музеєм палацу Короля Яна ІІІ у Вілянуві (Польща), Асоціацією музейних педагогів Італії.
Модератором конференції став професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, завідувач Науково-навчальної лабораторії музейної педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка Олексій Караманов.
Привітав учасників конференції проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський, наголосивши, що тематика заходу відображає актуальні виклики і тренди в музейній педагогіці, які є предметом активних наукових досліджень у світі. «Про це свідчить широка географія учасників – з України, Греції, Італії, Китаю, Нідерландів, Польщі. Конференція об’єднала представників середньої, вищої та позашкільної освіти, науковців, представників музейних установ, що буде передумовою потужної синергії. Від перших прообразів сучасних музеїв у стародавніх Греції та Римі, середньовічних музеїв, окремі з яких продовжують свою історію до сучасних днів, музеї, крім естетичної функції, несуть також і пізнавальну, а сьогодні ще й іншу особливо важливу функцію – передачі знань у різних сферах. Музейна педагогіка є важливим засобом у вивченні багатьох дисциплін, інструментом для пізнання свого та інших народів, для розуміння історичних процесів та ознайомлення з визначними подіями і постатями», – акцентував Роман Гладишевський та додав, що одним з найяскравіших феноменів у музейній STEM-педагогіці України є Перший державний «Музей науки» Малої академії наук України в Києві.
«Переконаний, що наявність такого музею в кожному регіоні України спрятиме розвитку сильної країни з передовими технологіями, адже шлях кожного великого науковця розпочинався з безпосереднього дитячого захоплення», – зазначив проректор та розповів про активну роботу та унікальні колекції музеїв Львівського університету.
До присутніх звернувся президент Малої академії наук України, академік НАН і НАПН України, професор Станіслав Довгий. «Дуже приємно, що головним організатором події є Львівський університет, і я дякую за важливу роботу, проведену спільно з усіма партнерами, яка свідчить про те, наскільки важливою є музейна педагогіка в контексті сучасних інновацій в освіті. В рамках поступу музейної педагогіки надзвичайно важливо розвивати сучасні методи створення експозиції, які дають відвідувачам музеїв можливість активно взаємодіяти з експонатами, дозволяють ознайомитися з фондами не лише споглядаючи, а пізнати нове за допомогою дотиків тощо», – зазначив Станіслав Довгий.
До вітального слова запросили директора Інституту обдарованої дитини НАПН України, професора Максима Гальченка. Він наголосив на важливості розвитку музеїв науки та окреслив їхню роль у педагогічному процесі, розповів про виклики, з якими стикається музейна справа в сучасних реаліях. «Надзвичайно приємно бачити, як стрімко розвивається музейна педагогіка в Україні. І якщо ми говоримо про інвестиції у наше державотворення, то маємо розуміти, що важливо не лише звертати увагу на світові практики, але й робити своє – унікальне і найкраще, що стосується й створення музеїв та організації їхньої роботи. Вітаю усіх учасників науково-практичної конференції та бажаю натхненної праці», – підкреслив Максим Гальченко.
Привітав присутніх декан факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка Дмитро Герцюк. «Сьогоднішня конференція присвячена новому баченню ролі і місця музейної педагогіки. І я щиро дякую партнерським установам, які долучилися до нашої ініціативи, закордонним колегам та гостям заходу. Переконаний, що доповіді учасників конференції збагатять дискурс музейної педагогіки, дадуть можливість обміркувати нові важливі ідеї», – зазначив Дмитро Герцюк.
На актуальності музейної педагогіки наголосив декан історичного факультету Львівського університету Руслан Сіромський. «В сучасному світі музеї постають не лише, як місця збереження культурних цінностей, надбань минулого, а й є осередками формування історичної пам’яті і збереження національної ідентичності, що особливо помітно в українських реаліях. Я бачу, як змінюється у студентів сприйняття минулого, коли замість аудиторних занять ми маємо тематичне відвідування музею, де можна на власні очі побачити збережені пам’ятки минулого», – зауважив Руслан Сіромський.
Директорка ВСП «Педагогічний фаховий коледж Львівського національного університету імені Івана Франка Оксана Сурмач зазначила, що «музей – це соціокультурна інституція, яка дає можливість як педагогам, так і студентам долучитися до пізнання минулого без чого не можливо осягнути сучасність».
Опісля вітальних слів розпочалось пленарне засідання конференції, на якому порушили широке коло питань – від розкриття потенціалу STEM/ STEAM-освіти для навчання впродовж життя (Ірина Сліпухіна, Олексій Караманов) та різних аспектів упровадження STEAM у музейні програми для дітей та дорослих (Despina Kalessopoulou, Eirini Ourani, Maria Bofou), діяльності музеїв науки (Dimitrios Koliopoulos, Jiao Ji, Наталія Поліхун, Василь Дунець) – до осмислення педагогічної діяльності музеїв крізь призму лудодидактики (Marianne Di Rosa), виховання патріотизму (Wei Guo), конструювання культурної ідентичності (Zeng Zihan, Min Yu, Cai Shuxin), соціального розвитку місцевого середовища (Renata Pater), технології «сторітеллінг» (Michal Malinowski) та різних моделей аксіологічної діяльності (Grzegorz Żuk).
Після перерви конференція продовжила свою роботу у межах двох дискусійних панелей – Музейна педагогіка та освітні інновації як сучасні бренди «суспільства знань» та «Адаптивна, терапевтична роль креативного середовища музею в умовах воєнного стану».
Під час конференції прозвучали привітання від різних українських та міжнародних інституцій, які зацікавлені у розширенні співпраці у галузі музейної педагогіки з Львівським національним університетом імені Івана Франка.
Жвава та динамічна атмосфера конференції урізноманітнилася обміном думками та ідеями учасників щодо обраної проблематики, дискусіями, запитаннями про освітні інновації в музейній педагогіці.