Вишиванка — це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. В минулому вишиванка була підставою для цькування, вона рятувала в голодомор (обмінювали на хліб), її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині. Українська вишита сорочка має важливу роль глибоке значення , і в даний час виконує важливу роль – це боротьба проти агресора. Щороку у третій четвер травня українці святкують День вишиванки .Історія появи цього дня розпочалась не так давно − у 2006 році. Леся Воронюк, будучи студенткою Чернівецького національного університету імені Федьковича, якось запропонувала своєму одногрупникові Ігореві домовитися з усіма, обрати якийсь день і прийти на пари у вишиванках. Загорівшись ідеєю створення такого свята, Леся та Ігор запросили підтримати таку ініціативу своїх друзів із групи і коли вранці прийшли на факультет, то зраділи і відчули полегшення, адже, хоч не всі, молоді хлопці й дівчата долучились до акції. Так відбувся перший День вишиванки, що згодом став історичною подією. Як вже потім розповіли студенти, викладачі до такого дійства тоді поставилися по-різному — переважно молодші також почали частіше вбиратися у вишиті сорочки, а старші казали, що це лише студентська акція, яка не має внутрішнього змісту і все одно нічого не змінить. А вже 2007 року День вишиванки поширився на інші університети Чернівців, на третій рік − це вже була міська акція і потроху інші міста України почали приєднуватися. До 2014-го свято розрослося до міжнародного рівня, його відзначали, крім України, Канада, США, Італія, Німеччина, Франція, росія, Румунія, Португалія. У 2015-му до акції долучилися близько 50 країн. Чіткої дати виникнення вишиванки немає. Але за розповідями моєї прабабусі, яка була відомою вишивальницею у своєму селі, стверджує, що вишиванка має давнє походження, вишитий одяг створювався дуже давно і це також підтверджують дослідники. дослідженнями науковців встановили, що вишиванку створювали дуже давно . Пращури вірили, що вишиванка є оберегом від усього лихого. І намагались закодувати в орнаменті щастя, волю, життя та інше. У кожного члена моєї родини завжди була власна вишита сорочка, яку одягали на свята і таким чином прищеплювали любов до вишиванки молодому поколінню. Вишиванка – це код нації і не просто одяг, а частина душі. Вишиванка – одяг вільних людей. Вона ще з давніх давен супроводжувала український народ і була для них символом нескореності й того, що вони є горда та вільна нація.
Із початком російської агресії і українська вишита сорочка стала символом української сили, ознакою сміливості. Одягти вишиванку в гарячих точка де йшли сильні бойові дії було небезпечно — це означало сказати «Я відстоюю свою землю. Це моя земля!» І в наш час переселенці, що покидали окуповані землі, а саме схід та південь України перетинаючи блокпости, також намагались вивезти свої вишиванки: одягали їх навиворіт, зверху надягали светри й таким чином вивозили з окупації. Здавалося б, нащо ризикувати здоров’ям, можна ж потім купити нову сорочку. Та український характер інакший — він про «не здамся», «буду стояти до кінця», «дух міцніший , ніж тіло», «Україна буде вільна».
Світові лідери захоплюються нашою нескореністю, єдністю, відданістю Батьківщині. Вишиванка стала трендовим одягом. Відомі дизайнери та модельєри використовують її у створені шедеврів світового значення мистецтва. І перші леді багатьох країн одягають вишиванку з гордістю та честю.